Значення
- (Математика) –
Число, на яке ділиться дане число без остачі; число, що є множником даного числа.
- (Техніка) –
Пристрій або механізм, призначений для поділу, розподілу чогось на частини (наприклад, струму, тиску).
- (Математика) –
У математиці — елемент кільця, на який ділиться без остачі інший елемент даного кільця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дільник, р. дільника, д. дільникові, з. дільник, о. дільником, м. дільникові, к. дільнику