діелектрик

Речовина, яка погано проводить електричний струм, оскільки має дуже малу кількість вільних електричних зарядів; ізолятор.

Матеріал, що володіє здатністю поляризуватися в електричному полі і використовується для ізоляції в електричних та радіотехнічних пристроях.

Приклади:

Приклад 1:
Якщо діелектрик з полярними м о- лекулами не перебуває у зовнішньому електричному полі, то внаслідок хаотичн о- го теплового руху молекул вектори їхніх дипольних моментів орієнтовані хаотично (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
124 E  а) б) + + + + – – – – Якщо діелектрик з полярними м о- лекулами внести в електричне поле, то під дією поля полярні молекули діелектрика намагаються повернутись так, щоб вектори їх дипольних моментів збігалися з на п- рямком вектора напруженості поля E  (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
127 _ _ _ _ _ _ _ _ σ ′+ σ ′− σ+ σ− + + + + + + + + E  ′ 0E  E  Під дією поля діелектрик поляризу- ється, тобто відбувається зміщення заря- дів. Внаслідок цього на правій грані діе – лектрика буде надлишок позитивного з а- ряду з поверхневою густиною σ ′+ , на л і- вій – від’ємного заряду з поверхневою гус- тиною σ ′− .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”