Значення
- (Юриспруденція) –
Майно, що переходить у спадок від предків; спадщина, вотчина.
- (Юриспруденція) –
Право на володіння таким майном; спадкове право.
- (Історія) –
Заст. Статус, становище, права та обов’язки дідича (землевласника-шляхтича).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дідицтво, р. дідицтво, д. дідицтво, з. дідицтво, о. дідицтво, м. дідицтво, к. дідицтво