Значення
- (Історія) –
Центральна, найбільш укріплена частина давньоруського міста, замку або монастиря, де розташовувалася резиденція князя, феодала або духовенства; цитадель, кремль.
- (Лінгвістика) –
(у переносному значенні) Місце, де зосереджено щось найважливіше, найцінніше; осереддя, серцевина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дідинець, р. дідинця, д. дідинцеві, з. дідинець, о. дідинцем, м. дідинцеві, к. дідинцю