1. Центральна, найбільш укріплена частина давньоруського міста, замку або монастиря, де розташовувалася резиденція князя, феодала або духовенства; цитадель, кремль.
2. (у переносному значенні) Місце, де зосереджено щось найважливіше, найцінніше; осереддя, серцевина.