Значення
- (Історія) –
Власниця дідичного маєтку, земельної власності, що переходить у спадок; поміщиця.
- (Література) –
(переносно) Жінка, яка поводиться владно, деспотично або вимагає до себе підпорядкування, немов пані; господиня, що тримає все під суворим контролем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дідичка, р. дідички, д. дідичці, з. дідичку, о. дідичкою, м. дідичці, к. дідичко