дідунь

[didunʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від слова “дід” у значенні літня людина чоловічої статі, дідусь.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про літню, досвідчену, шановану людину (часто з відтінком іронії).

  3. (Ботаніка) –

    (діал.) Назва деяких рослин, зокрема кульбаби або вовчого тіла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дідунь, р. дідуня, д. дідуневі, з. дідуня, о. дідунем, м. дідуневі, к. дідуню

Більше записів