дідовід

[didoʋid] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “дідиво” (місце, де ростуть діди, тобто будяки, чортополохи) або пов’язане з діалектним “дідовід” (той, хто ходить за дідами, тобто жебракує).

  2. (Етнографія) –

    У народних говірках — людина, яка ходить по селах під час різдвяних свят (на Коляду чи Щедрий вечір) зі збіркою обрядових пісень, що містять перелік побажань господарям; колядник, щедрівник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дідовід, р. дідоводу, д. дідоводові, з. дідовід, о. дідоводом, м. дідоводі, к. дідоводе

Більше записів