1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “дідиво” (місце, де ростуть діди, тобто будяки, чортополохи) або пов’язане з діалектним “дідовід” (той, хто ходить за дідами, тобто жебракує).
2. У народних говірках — людина, яка ходить по селах під час різдвяних свят (на Коляду чи Щедрий вечір) зі збіркою обрядових пісень, що містять перелік побажань господарям; колядник, щедрівник.