дідівщина

1. Власна назва села в Україні, що існувало до середини ХХ століття на території сучасної Львівської області.

2. (перен., розм.) Застарілі, консервативні методи, погляди або порядки, що передаються від старшого покоління та заважають прогресу; пережиток минулого.

Приклади:

Приклад 1:
Але час від часу їхня дідівщина переходила від однієї держави до іншої, мовби безвольна жінка в руки більш удатного чоловіка, – і через те час від часу і багато років, так багато, що вони іноді трамбувалися в століття, люди попід горбами-близнюками були розділені кордоном, який проходив якраз по середині не причетної до таких змін ріки. У той день, коли нагло осиротілий Михайло зазирав чи не під кожен камінь у прибережному лузі, його Черемошне належало Румунії, де Богом і царем для його підданих служив король Мігай, а тут, на саміській окраїні Romania mare14, у забитому в гори селі над Черемошем, царями й Богами були королівські посередники – служиві вояки місцевої жандармерії й graniceri15 на чолі з лейтенантом Лупулом та місцеві дідичі.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”