діазин

1. Органічна сполука з гетероциклічним шестичленним ядром, що містить два атоми азоту в положеннях 1 та 3; піримідин.

2. Рідкісна вживана назва для групи органічних сполук — піридазину (1,2-діазин), піримідину (1,3-діазин) та піразину (1,4-діазин).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |