діазобарвник

[diɑzobɑrʋnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічна сполука, що містить одну або кілька діазогруп (-N=N-), яка використовується як барвник для фарбування текстилю, паперу, шкіри та інших матеріалів; отримується в результаті реакції діазотування первинних ароматичних амінів та подальшого сполучення отриманих діазосполук з фенолами або ароматичними амінами.

  2. (Хімія) –

    Синтетичний органічний барвник, що належить до класу азобарвників, характерною ознакою якого є наявність діазогрупи, що визначає його інтенсивне забарвлення та властивості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діазобарвник, р. діазобарвника, д. діазобарвникові, з. діазобарвник, о. діазобарвником, м. діазобарвникові, к. діазобарвнику

Більше записів