1. (геологія) Вертикальна або похила трубоподібна тріщина в земній корі, заповнена магматичними гірськими породами, що утворилася в результаті газових вибухів; трубка вибуху.
2. (історія, архітектура) У Стародавній Греції та Римі — кругла або овальна будівля з відкритим простором у центрі, перекритим конічним дахом з круглим отвором (окулусом) для освітлення; часто храм або частина громадської споруди.