1. У музиці: семиступеневий звукоряд, що складається з п’яти цілих тонів і двох півтонів, розташованих у певному порядку; основна ладова система європейської музики.
2. У давньогрецькій музиці: один з основних родів мелодики, що ґрунтувався на діатонічному тетрахорді (послідовності чотирьох звуків, де інтервали між ними становлять тон, тон і півтон).