Значення
- (Медицина) –
Період розслаблення м’яза серця між його скороченнями, коли камери серця наповнюються кров’ю.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: подовження короткого голосного звука в певних позиціях, що є характерною рисою для давньогрецької мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діастола, р. діастоли, д. діастолі, з. діастолу, о. діастолою, м. діастолі, к. діастоло