1. Період розслаблення м’яза серця між його скороченнями, коли камери серця наповнюються кров’ю.
2. У лінгвістиці: подовження короткого голосного звука в певних позиціях, що є характерною рисою для давньогрецької мови.
діастола
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |