діамін

1. Органічна сполука, що містить дві аміногрупи (-NH₂) у молекулі; використовується в органічному синтезі та промисловості.

2. (біохім.) Біогенний амін, що утворюється в організмі людини, тварини або рослин (наприклад, путресцин, кадаверин); може виконувати фізіологічні функції або бути токсичним.

Приклади:

Приклад 1:
Бінарні гідрогенові сполуки N, Р, Аs, Sb, Ві називають гідринами: NН3 — нітрин, азин, амін (амоніак); N2Н4 — гідразин, діамін; РН3 — фосфін; Р2Н4 — гідрфосин, дифосфін. Із них NН3, N2H4 і РН3 виявляють лужні властивості.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”