1. Перетворювати монологічний текст (наприклад, художній, публіцистичний) на діалогічний, впроваджувати в нього форму діалогу.
2. У літературознавстві та мистецтві: надавати твору, образу чи ситуації характеру діалогічності, тобто багатоголосся, взаємодії різних позицій, поліфонії.
3. У філософії та гуманітарних науках (за М. Бахтіним): розглядати явище, текст чи думку не як ізольовану монологічну істину, а в контексті безперервного розуміння, спілкування та суперечливості з іншими позиціями.