1. (у філософії, логіці) такий, що стосується діалелі, тобто логічного кола в обґрунтуванні, коли теза доводиться через антитезу, а антитеза — через тезу.
2. (у лінгвістиці) такий, що стосується діалелі, тобто взаємозв’язку або чергування двох споріднених мовних форм, явищ або понять.