1. Пов’язаний з діалектичним ідеалізмом — філософським напрямом, що розглядає розвиток духу, ідеї або свідомості як первинну реальність, що підпорядковується законам діалектики (на противагу діалектичному матеріалізму).
2. Характерний для філософських систем, що поєднують принципи діалектики (всебічного розгляду явищ у їхньому розвитку та взаємозв’язках) з ідеалістичним світоглядом, який визнає першопричиною світу духовне, ідеальне начало.