Значення
- (Математика) –
Властивість матриці або лінійного оператора, що полягає в можливості приведення її (його) до діагонального вигляду шляхом вибору відповідного базису; зведеність до діагональної форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діагоналізовність, р. діагоналізовності, д. діагоналізовності, з. діагоналізовність, о. діагоналізовністю, м. діагоналізовності, к. діагоналізовносте