Значення
- (Мистецтво) –
Власна назва художньої течії в українському мистецтві першої половини XX століття, представники якої (зокрема, Василь Єрмілов) використовували діагональ як основний композиційний елемент для створення динаміки та напруженості образу.
- (Мистецтво) –
Характерна риса, творчий метод або стилістична ознака, заснована на активному використанні діагональних ліній та конструкцій у живопису, графіці, архітектурі або дизайні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діагоналізм, р. діагоналізму, д. діагоналізмові, з. діагоналізм, о. діагоналізмом, м. діагоналізмі, к. діагоналізме