Значення
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) здатність рослинних органів (наприклад, листків, квіток) орієнтуватися перпендикулярно до падаючих сонячних променів, що забезпечує максимальне освітлення.
- (Ботаніка) –
(у фізіології рослин) позитивний геліотропізм, тобто рух або згинання органів рослини в напрямку до джерела світла, зокрема сонця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діагеліотропізм, р. діагеліотропізму, д. діагеліотропізмові, з. діагеліотропізм, о. діагеліотропізмом, м. діагеліотропізмі, к. діагеліотропізме