Словник Української Мови
Буква
1. Втрата здатності правильно визначати свій просторовий розташування, напрямок руху або час; порушення орієнтування в навколишньому середовищі.
2. Втрата чіткого розуміння ситуації, власних цілей або ціннісних орієнтирів; стан плутанини, розгубленості.
3. У медицині та психології — патологічний стан, коли людина не може адекватно оцінити власну особу, місце, час або обставини, що часто є симптомом органічних уражень мозку, психічних розладів чи інтоксикації.
Приклад 1:
Павутина завулків, блукання, глухі кути, безлюддя під мурами, найтихіша зелень березня у секретних тісних подвір’ях, запах каналів, дезорієнтація, невміння знайти найпростіший шлях, знайти найскладніший шлях, будь-який шлях, повертання на вихідне місце (той самий жебрак удруге виник перед нами, вдруге прокаркавши своє «carita») — це означало, що ми крутимося навколо чогось, про що, можливо, й не здогадуємось, якийсь містичний епіцентр був десь поруч, за тими фіранками, за тією брамою, 1 «Плоди моря» (італ), закуска із страв морського походження. 67 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ варто лише переступити місток і тричі або тричі по тричі, умовним знаком, калатнути у двері.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”