1. Стиль декоративного оздоблення інтер’єру, одягу або аксесуарів, що імітує пошкодження, зношеність, нарочиту недбалість або індустріальну сировину (наприклад, бетон, необроблене дерево, оголену цеглу), з метою створення певного естетичного ефекту, часто пов’язаного з урбаністичною або індустріальною культурою.
2. Назва конкретного стилю в дизайні, що виник у середині XX століття та характеризується свідчим використанням недоліків матеріалів (тріщин, сколів, іржі, облупленої фарби) як художнього засобу.