1. У фонетиці та фонології — втрата або відсутність придиховості (аспірації) у вимові приголосних звуків, які в певних умовах чи мовах вимовляються з додатковим видихом повітря.
2. У лінгвістиці — історичний фонетичний процес, при якому аспіровані (придихові) приголосні втрачають свою аспірацію, переходять у чисті (непридихові).