дезактиватор

1. Пристрій, речовина або засіб, призначений для дезактивації — видалення або нейтралізації радіоактивних, хімічних або біологічних забруднень з поверхонь, об’єктів, води тощо.

2. (у хімії, промисловості) Речовина або каталізатор, що прискорює розпад або нейтралізує дію інших хімічних речовин, наприклад, залишкових каталізаторів у полімерах.

3. (у фантастиці, комп’ютерних іграх) Персонаж, технологія або пристрій, здатні усувати (деактивувати) небезпеку, зокрема вимикати механізми, знешкоджувати вибухівку або нейтралізувати магічні ефекти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |