Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — навмисне послаблення або усунення акцентного (наголосного) виділення певного елемента в мовленні, що може призводити до зміни його фонетичної якості або зникнення.
- (Психологія) –
У психології та соціальних науках — процес або результат зменшення значущості, уваги або емоційного навантаження, що приділяється певній ідеї, проблемі, рисі характеру або соціальному явищу.
- (Мистецтво) –
У мистецтві (зокрема в літературі та кіно) — творчий прийом, коли автор навмисно уникає виділення ключових елементів сюжету, характеру персонажа або конфлікту, створюючи ефект побутовості, непомітності або розмитості акцентів.
Правопис та відмінювання
н. дезакцентуація, р. дезакцентуації, д. дезакцентуації, з. дезакцентуацію, о. дезакцентуацією, м. дезакцентуації, к. дезакцентуаціє