дезакцентуація

1. У лінгвістиці — навмисне послаблення або усунення акцентного (наголосного) виділення певного елемента в мовленні, що може призводити до зміни його фонетичної якості або зникнення.

2. У психології та соціальних науках — процес або результат зменшення значущості, уваги або емоційного навантаження, що приділяється певній ідеї, проблемі, рисі характеру або соціальному явищу.

3. У мистецтві (зокрема в літературі та кіно) — творчий прийом, коли автор навмисно уникає виділення ключових елементів сюжету, характеру персонажа або конфлікту, створюючи ефект побутовості, непомітності або розмитості акцентів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |