1. (медицина, офтальмологія) Зменшення або втрата здатності ока до акомодації — пристосування кришталика для чіткого зображення предметів на різних відстанях, що призводить до погіршення зору, особливо вблизь.
2. (біологія) Порушення або відсутність пристосування організму, його органів або функцій до змін у зовнішньому середовищі або умовах існування.