Значення
- (Мистецтво) –
У візантійському та давньоруському мистецтві — композиційна схема в іконописі чи мозаїці, що зображує Ісуса Христа посередині, а по обидва боки від Нього — Богородицю та Івана Хрестителя, які звертаються до Нього в молитві (зазвичай у поясному зрізі).
- (Релігія) –
У православному храмі — низка ікон, розташованих на тябловому іконостасі, центральною частиною якої є трифігурна композиція “Дейсис” (Деісус), що часто включає також образи архангелів та апостолів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дейсис, р. дейсису, д. дейсисові, з. дейсис, о. дейсисом, м. дейсисі, к. дейсисе