Значення
- (Історія) –
(іст.) Старовинна міра об’єму для сипучих тіл, що дорівнювала дев’яти пудам (приблизно 147,4 кг).
- (Історія) –
(іст.) Старовинна міра лісу (колод), що дорівнювала дев’яти бревнам.
- (Математика) –
(заст.) Предмет, що складається з дев’яти однакових частин або одиниць; дев’ятикратна кількість чогось.
- (Релігія) –
(заст., рел.) У православ’ї — церковна свічка, сплетена з дев’яти тонких воскових свічок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дев'ятерик, р. дев'ятерика, д. дев'ятерикові, з. дев'ятерик, о. дев'ятериком, м. дев'ятерикові, к. дев'ятерику