1. (про звук мови) Такий, що втратив голосову складову, утворюється без участі голосових зв’язок; глухий.
2. (про приголосний звук) Який у певній позиції (наприклад, наприкінці слова або перед глухим приголосним) втратив дзвінкість і набув відповідного глухого звучання.