девокалізований
[dɛʋokɑlizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про звук мови) Такий, що втратив голосову складову, утворюється без участі голосових зв’язок; глухий.
-
(про приголосний звук) Який у певній позиції (наприклад, наприкінці слова або перед глухим приголосним) втратив дзвінкість і набув відповідного глухого звучання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. девокалізований, р. девокалізованого, д. девокалізованому, з. девокалізованого, о. девокалізованим, м. девокалізованім