девіаційний

1. Який стосується девіації, тобто відхилення від норми, стандарту, заданого напрямку чи очікуваної поведінки.

2. У соціології та психології — такий, що характеризує девіантну поведінку, тобто суспільно засуджувані дії або вчинки, що порушують прийняті норми та правила.

3. У техніці, фізиці, геодезії — такий, що пов’язаний з відхиленням від заданої траєкторії, курсу, напрямку або певних технічних параметрів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |