девіація

1. Відхилення від норми, стандарту або заданого напряму; відступ від загальноприйнятих правил, принципів (у різних галузях знань та суспільного життя).

2. У техніці, фізиці — відхилення руху, напряму, показника, траєкторії від заданої, розрахункової або очікуваної величини.

3. У соціології та психології — девіантна поведінка; дії, вчинки або спосіб життя, що суттєво відхиляються від соціальних, правових або моральних норм, прийнятих у даному суспільстві.

4. У медицині — відхилення будь-якого показника, параметра організму (наприклад, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень) від фізіологічної норми.

5. У навігації, геодезії — кутове або лінійне відхилення руху об’єкта (судна, літака) від заданого курсу або відхилення магнітної стрілки компаса під впливом заліза на судні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |