1. (У граматиці) Позначає похідність від дієслова або пов’язаність з дієсловом; утворений від дієслова.
2. (Про іменники, прикметники, прислівники тощо) Який утворений від дієслівної основи, має дієслівне походження.
девербативний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |