Значення
-
(У граматиці) Позначає похідність від дієслова або пов’язаність з дієсловом; утворений від дієслова.
-
(Про іменники, прикметники, прислівники тощо) Який утворений від дієслівної основи, має дієслівне походження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. девербативний, р. девербативного, д. девербативному, з. девербативний, о. девербативним, м. девербативнім, к. девербативний