децимований

1. (в історії, військовій справі) такий, що зазнав децимації — страти кожного десятого за жеребом як колективного покарання за провину (зокрема, про військовий підрозділ).

2. (переносно) суттєво скорочений чи знищений у кількості, значно втративший чисельність (про групу людей, особовий склад тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |