детонований

1. Про вибухову речовину: такий, що піддався детонації, тобто миттєвому хімічному перетворенню з виділенням великої кількості енергії та утворенням стиснених газів, що супроводжується ударною хвилею.

2. У техніці та матеріалознавстві: такий, що має структуру або властивості, отримані внаслідок контрольованого вибухового впливу (наприклад, детонована плазма, детонований метал).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |