1. Який стосується детонації, властивий їй; призначений для детонації.
2. Який викликає детонацію або здатний до неї.
детонаційний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується детонації, властивий їй; призначений для детонації.
2. Який викликає детонацію або здатний до неї.
Відсутні