десингуляризований

1. (у математиці, фізиці) такий, що стосується або описує об’єкт, процес або простір, з якого усунено особливі точки (сингулярності), тобто точки, де певні функції або характеристики не визначені або мають розрив, що робить його регулярним, гладким або аналітичним на всій області визначення.

2. (у лінгвістиці, комп’ютерній обробці тексту) такий, що стосується слова або форми, з якої усунено ознаки однини або множини, відмінка, роду тощо, зведеної до базової, заголовної форми (леми), наприклад, для подальшого аналізу або пошуку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |