Порядковий числівник до “десять”, який означає номер предмета або явища в послідовності після дев’ятого.
Одна з десяти рівних частин цілого; 0,1.
Музичний інтервал між першим і десятим ступенем діатонічного звукоряду, що охоплює октаву та терцію.
десятий
Буква
Приклади:
Приклад 1:
), зберігається в біорозчині, не володіє жодними магічними здатностями, подарунок від музею патологічної анатомії м. Львова — згаданому ж музеєві і повернути назад; — в’язка з дванадцяти ключів від помешкань моїх найкращих коханок, із яких (ключів) кожен тепер можна його власниці з виразами вдячності від мене повернути: перший — Зоряні, другий — Мар’яні, третій — Роксоляні, четвертий — Мстиславі, п’ятий — Яромирі, шостий — Богодарі, сьомий — Олесі, восьмий — Улясі, дев’ятий — Олюсі (Цюсюсі), десятий — Ладі, одинадцятий — Марені, дванадцятий — пані Стефі, але не тій, що тепер заміжня за поетом Русланом Смеречинським, а тій, що недавно розійшлася з депутатом Ростиславом Смерековським (прошу не переплутати). V. Записи мої та про мене, свідчення, папери, плівки, словом, суму документів, причетних до моєї особи, якщо такі документи побажають віддати їхні автори або влас ники, — Ю рієві Андруховичу, Івано-Франківськ, для дальшого користування.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
отож винятково важливе, що Мартина сукня — це брокат, а не шифон уже бодай тому, що його, Блажків, сонет звучить тільки на брокаті і на жодній іншій тканині, оскільки це не просто собі якийсь перший-ліпший сонет і не просто собі якась сукня, а смолоскип майбутнього, визначення й функцію яких Чоботаренко за браком відповідного досвіду так одразу, може, й не збагне, якщо він, Блажко, то наочніше не продемонструє на папері, бо щойно мавши перед собою графічне зображення, Чоботаренко навіч переконається: Блажко — сякий-такий, п’ятий-десятий, — кожному не догодити, — ніколи не говорить на вітер, якщо він каже: Мартина сукня — це структурний сонет, і то унікального, Блажкового зразка (головне зразок: copyright by Блажко), то це і є структурний сонет, і нехай Чоботаренко забуде, ніби він нічого не тямить ні в брокаті, який йому проте видається ідіотським шифоном (і звідки той шифон уліз йому в мозок?) напевно тільки з тієї причини, що він, Чоботаренко, доти не бачив серпанкових брокатів (це завжди так: не визнається, не визнається, а спробуй вирвати йому з голови натоптану туди нісенітницю!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ Юрій стояв у церкві перед образом Спасителя у терновому вінку й думав про те, що і в нього на чолі терновий вінок і він вже ніколи не звільниться від нього. Службу правив архімандрит, слугували йому ієромонах та ієродиякон.
— Франко Іван, “Мойсей”