десятий
[dɛsjɑtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Порядковий числівник до “десять”, який означає номер предмета або явища в послідовності після дев’ятого.
-
Одна з десяти рівних частин цілого; 0,1.
-
Музичний інтервал між першим і десятим ступенем діатонічного звукоряду, що охоплює октаву та терцію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. десятий, р. десятого, д. десятому, з. десятого, о. десятим, м. десятім
Походження слова (Етимологія)
Слово «десятий» походить від праслов’янського *desętъ, яке, своєю чергою, походить від індоєвропейського кореня *dekm, що означає «десять». Цей корінь пов’язаний з дієсловом *dek- «подавати», оскільки в давнину рахунок міг вестися за допомогою пальців рук. Таким чином, «десятий» буквально означає «той, що йде після дев’ятого».