1. Властивий деспоту, характерний для деспота; самовладний, свавільний, жорстокий.
2. Який виражає деспотизм, свідчить про нього; повний деспотизму.
деспотичний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нині висловлюється думка, що самоврядні міські общини не дозволяли царській владі надмірно посилюватися, що населення вважало лугаля чи енсі лише посадовою особою, «слугою народу», тому, мовляв, твердження про деспотичний характер влади в Месопотамії (й узагалі на Сході) «не мають під собою фактичного обгрунтування і беззмістовні». Передання влади в містах-держа- вах далеко не завжди здійснювалося легітимно.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |