Словник Української Мови
Буква
1. Прізвище російського поета та державного діяча XVIII століття Гаврила Романовича Державіна (1743–1816), одного з найвизначніших представників класицизму в російській літературі.
2. У переносному значенні — вживається як символ або алегорія офіційної, державної поезії, або ж поезії, що прославляє імперську владу та велич (зазвичай з відтінком іронії або критики).
Приклад 1:
З поетів, чию творчість Шевченко добре знав, цей образ використав Гаврило Державін («Бессмертие души»): «Как можно, чтобы Царь всемирный, / Господь стихий и вещества — / Сей дух, сей ум, сей огнь эфирный, / Сей истый образ Божества — / Являлся с славою такою, / Чтоб только миг в сем свете жить, / Потом покрылся б вечной тьмою? / Нет, нет!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”