1. (у хімії, матеріалознавстві) Спосіб, пов’язаний із застосуванням дериватографа — приладу для одночасного реєстрування зміни маси зразка та теплових ефектів у ньому при нагріванні за певною програмою; методом дериватографії.
2. (у лінгвістиці) Спосіб, що стосується вивчення або аналізу похідних слів (дериватів) та словотворчих процесів за допомогою спеціальних графічних схем, моделей або позначень.