Приклад 1:
Тіняві алеї старовинного парку, якими снували тіні відомих історичних персонажів, озера, рівнини, пагорби — точнісінько такі, як змальовано в оді «Деревня», повне безлюддя… Усе це справило на мене незабутнє враження, значно сильніше, ніж під час другого відвідання заповідника у 80-х роках, коли ми з колеґами з «Вищої школи» розчинилися в галасливому натовпі туристів й екскурсантів. Серед пам’ятних місць нам показали й будиночок, в якому жив Семен Гейченко.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
