1. (у лісівництві) такий, що має відношення до деренкування — способу заготівлі деревини, при якому дерева зрубують повністю, залишаючи лише деренки (низькі пні).
2. (переносно) такий, що рубає, знищує щось без розбору, грубо та радикально.
деренькучий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |