деренчливий
[dɛrɛnt͡ʃlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який видає дзвінкі, різкі, металеві звуки при ударі або зіткненні; дзвінкий, брязкотливий.
-
Який характеризується різким, неприємним, скрипучим звуком (про голос, спів тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. деренчливий, р. деренчливого, д. деренчливому, з. деренчливого, о. деренчливим, м. деренчливім