Який видає дзвінкі, різкі, металеві звуки при ударі або зіткненні; дзвінкий, брязкотливий.
Який характеризується різким, неприємним, скрипучим звуком (про голос, спів тощо).
деренчливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли повз нас із блискавичною швидкістю мчить автомобіль — небесного кольору «Fiat» Лібермана, дріжджового магната, або чорний і витончений «Benz Velo» (фіакри, які раптом втекли від своїх коней), чи нестерпно деренчливий «Ford Quadricycle», наче ровер із чотирма величезними колесами — Фелікс покидає мене і подумки летить уперед. Невимовно цікавлять його патефони, фонографи, телефонічні апарати.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |