денотація

[dɛnotɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. У семіотиці та лінгвістиці — предметне значення слова або словосполучення, тобто конкретний об’єкт, явище або клас об’єктів реального світу, на які вони безпосередньо вказують, незалежно від оцінок та асоціацій.

  2. У логіці — відношення між мовним виразом (найменуванням) та позамовною дійсністю, тобто вказівка на конкретну річ або стан речей, що позначається цим виразом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. денотація, р. денотації, д. денотації, з. денотацію, о. денотацією, м. денотації, к. денотаціє

Більше записів