1. Створений від іменникової основи або пов’язаний з процесом утворення дієслів від іменників (наприклад, про дієслово “білити”, утворене від іменника “білка”).
2. У граматиці: такий, що належить до деномінації — утворення нових слів (переважно дієслів) від іменників.