денікінський

1. Стосунковий до генерала Антона Денікіна (1872–1947), російського військового діяча, одного з керівників Білого руху під час Громадянської війни в Росії (1917–1923).

2. Стосунковий до військ, уряду, адміністрації або політики, що перебували під керівництвом А. І. Денікіна під час зазначеного історичного періоду.

3. Переносно: ворожий до української державності, характерний для ідеології та практики білогвардійських сил, які боролися проти Української Народної Республіки (УНР) та відстоювали ідею «єдиної та неподільної Росії».

Приклади вживання

Приклад 1:
Зокрема вона підкреслювала, що якийсь денікінський полковник навколішках благав її їхати з собою до Англії.— Ну й чого б я поїхала? — мрійно спитала вона.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: прикментик () |