денатуруючий

[dɛnɑturujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (біохім.) Такий, що викликає денатурацію білків або нуклеїнових кислот, тобто порушення їх природної просторової структури з втратою біологічних властивостей.

  2. (тех.) Такий, що робить речовину (наприклад, спирт) непридатною для пиття, додаючи до неї спеціальні домішки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. денатуруючий, р. денатуруючого, д. денатуруючому, з. денатуруючого, о. денатуруючим, м. денатуруючім

Більше записів