демутаційний
[dɛmutɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(лінгв.) Пов’язаний з демутацією, тобто з переходом приголосного звука з глухого до дзвінкого (наприклад, внаслідок асиміляції в слові “здійснити”: с → з).
-
(генет.) Стосовний до процесу демутації — відновлення нормальної активності гена після періоду його мовчання (репресії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. демутаційний, р. демутаційного, д. демутаційному, з. демутаційного, о. демутаційним, м. демутаційнім