демутація

[dɛmutɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: зміна фонетичної якості звука, що призводить до втрати його дзвінкості (перехід дзвінкого приголосного у глухий).

  2. (Біологія) –

    У біології: процес відновлення рослинності на території, яка раніше зазнала руйнування або деградації (наприклад, після пожежі, вирубки, ерозії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. демутація, р. демутації, д. демутації, з. демутацію, о. демутацією, м. демутації, к. демутаціє

Більше записів